А якщо серйозно
а якщо серйозно, то нічого серйозного.
я виживаю.
ти вчив дзвонити по нагальній потребі,
і важко усвідомити,
що дзвонити, по суті, не треба.
все дуже просто.
дорога завжди веде в небо,
або в Рим.
але краще в небо,
там світло і там мій дім.
якщо серйозно, то кожен день – пекло.
як думаєш, це причина дзвонити?
наприклад, сказати, що в під’їзді зробили ремонт
і слідів твоїх на пам’ять не лишили.
або про те, як хочеться закінчити цей день
поближче до твоїх світлих плечей –
як в одну, з наших ночей.
це все не привід. я точно знаю.
але чомусь і далі набираю
твій вірний номер.
і не чекаючи гудка
скидаю.
все нормально, друг,
я не скучаю.
