Без тебе
Без тебе важче дихати й апетиту немає,
без тебе в світі потопаю.
Без тебе день не день, а ніч вже більше не ніч,
без тебе пісень не звучить уже безліч.
Без тебе сумую зранку і до ночі,
без тебе від сліз розриваються очі.
Без тебе болить щось в середині, ниє,
без тебе серце холодне і виє.
Без тебе кричу і голос зриваю,
без тебе все менше я Бога благаю.
Без тебе боюся ходити по краю,
без тебе молюся, та й те забуваю.
Без тебе не хочу нічого робити,
бо ти надиха всього-на-всього жити.
Без тебе не мрію, не вірю, не бачу,
а тільки волію не втратити вдачу побачитись знову й поглянути в очі, які так сняться мені всі ці ночі.
Без тебе всі зорі нічого не варті,
а Місяць упав від нестатку азарту.
Без тебе горіти вогонь більш не хоче,
а сонце ховається десь позаочі.
І вітер вже стих, і ріки спинились,
і гори й будинки чомусь повалились.
І світ цей руйнується, доводиться в хаосі жити,
й немає більше де себе діти.
Як бачиш, без тебе у мене нестачі -
повільно глузд втрачаю і шукаю вдачі,
чекаю на березі моря нагоди,
а як щодо тебе й твоєї погоди?!
