Час
А час біжить – його ніяк не зупинити,
Годинник його відданий слуга.
Планети крешуть шлях по сонячній орбіті.
Здається, час – усьому голова.
Та раптом десь щезають: циферблати
І плівка від лінійності буття.
Зникає відлік, Хроноса кімнати
Зникає «вчора», «завтра»,
І Зникаю й я.