Чи можна журбою прикрити печаль?
Чи можна журбою прикрити печаль
і написані в небі розлуки?
Скільки можна в собі зберігати мовчань
та сидіти, зв'язавши руки.
Скільки можна чекати любові й тепла,
коли лівреї долі прекрасні?
Коли храми тепер побудовані з скла,
ми більш беззахисні, аніж нещасні.
Чи потрібно підкорятись змазам життя?
О, повірте, точно не треба..
Коли в персах все ще є серцебиття -
ми зламаємо кадукам ребра!
Кожну ніч сниться мені вертоград
стиглих яблунь й привабливих лілій,
тихий шепіт лугів і молва цикад
сплелился в пестливих обіймах ідилій.
Як люблю я пістряві каструми природи
й буду вічно берегти нові..
З кожним вдохом істини, з кожним вдохом свободи,
поки руки мої ще не в крові..
14.02.2023
