Чи впевнена ти?
Чи впевнена ти, що зможеш жити без нього? Не знаєш.
Зможеш радіти дощу, не згадуючи його?
Будеш ходити місцями пройденими вже колись?
Сядеш спокійно на вашу лаву?
Навчишся рідненька кохати, тихенько мовчати, стане рідним і біль.
І відвезе тебе десь далеко, вже чудовий автомобіль.
Будете їхать, мовчати.
Від горя буде душа кричати.
Знайдеш, того хто буде тебе любити.
І тобі доведеться з цим жити.
Чом тоді не обрала його, чом не підкорилась серцю?
Чому він не побачив ці вірші?
Чому не зізналась сама?
Питання і тільки вони,
Тільки не побачиш ти тут своєї вини.
