Дар
У кожного у нас від Бога є свій дар,
Він навіть осені і фарби й пензля дав.
Її картини хоч на виставку неси,
В них світ незайманої й незбагненної краси.
Від них Ти потрапляєш у тенета раю,
Душа летить у даль до небокраю.
Так хочеться у цій красі днювати й ночувати,
Щоб осінь встигнути на носії всі записати.
Тут вабить розмаїття кольорів,
Перед очима пропливають спогади найкращих днів.
А осінь все танцює і кружляє,
І нові пазли до картин своїх вкладає.
***
