Десь в гаю, там де зоряні ночі
Десь в гаю, там де зоряні ночі,
Де не чути шелесту трав,
Обійнявши міцніш прошепочеш,
Як за мною весь час сумував.
Я візьму твою руку в долоні,
Подивлюсь в неозору даль.
Я не знаю, що ночі холодні,
Бо з тобою за радість й печаль.
У мовчанні слів не відшукаєш,
Тут немає ні рамок, ні меж,
Адже серцем ти й так добре знаєш
Те, що я сумувала теж…
серпень 2012
