Дивовижно,наскільки люди відвикли від елементарних слів ввічливості
Дивовижно,наскільки люди відвикли від елементарних слів ввічливості,таких як “дякую” чи “будь ласка”. Від усіх чуєш тільки грубість. Але ж кожному із нас хочеться,щоб до нього відносились добре. Та чомусь люди забувають елементарне правило життя – відносся до людей так,як хочеш щоб вони ставилися до тебе. Натомість отримуєш порцію гніву або насміху,чи взагалі байдужість.
Коли готовий людині подати руку допомоги в будь-якій ситуації,навіть пожертвувавши власними інтересами.. Вона навіть не розщедриться на слово вдячності..
Чому ж так важко все ж таки пересилити своє незрозуміле і непотрібне,в цьому сенсі відчуття гордості? Чи обов’язково проявляти грубість чи байдужість,яку не відчуваєш?
