Донецьк забув, що винен він - Костирі
Донецьк забув, що винен він - Костирі
Можливо у Донецьку є, не знаю... -
Костирі вулиці немає в Межовій(!).
Він же письменник, ще й давно вже свій
У місті і селі він рідний. З краю
Копрів величних. З тих забутих днів,
Де "Думи про Донбас", "... про Дике поле";
Романтиків, та краєзнавців. Доле,
Він зараз поруч з Богом. Уві сні -
Тим, хто у слові віднайшов себе,
У серці читачів, не вдруге - всьоме...
Веління, потойбічне, десь знайоме:
"Мерщій" злетіть у небо голубе.
Так побудоване життя жагуче:
З колін не встанем, друже кращий мій,
Костирі рис, не знайдем в Межовій....
Допоки не збагнем, - є зла ще... кручі.
