Драма
Не любиш ти мене -
Могла би я так сказати.
Але знаю, що неправда це.
Просто в якийсь момент
Все обплуталось мовчанням.
Обірваний зв'язок...
Так страшно...знаходитись поряд,
Розмовляти, вітатись при зустрічі,
Лягати спати в одне ліжко,
Твій зустрічати погляд...
Ці важкі думки думки у повітрі тяжіють на нами.
- Про що ти думаєш?
- А ти? - Не знаю...
Таке ненависне, але зручне слово!
Шукаючи вихід із цього тунелю,
Я знову і знову втрачаю і віднаходжу себе.
Поки тебе немає, я тримаюсь...
З усіх сил тримаюсь.
Або ж просто не помічаю, як тебе чекаю.
І ти приходиш, сідаєш і питаєш:
- Як справи? - А я розсипаюсь...
Просто на очах розсипаюсь...
Твої очі повні надії, що стало краще -
Я бачу як вони угасають...
Бачу, як ти шукаєш контакт, як
Схиляєшся до мене, як обіймаєш...