Думка про далеку Україну
*Вірш написаний закордоном, де через війну, я був змушений перебувати*
Я хочу помовчати і побуть,
В душі один з далекою любов'ю.
Усе устигло швидко промайнуть,
Тепер земля моя вмивається лиш кров'ю.
Лишіть мене, я хочу пригадать,
Той захід сонця, сонця у зеніті.
Я хочу лиш хоча би ізгадать,
Й думки мої, щоб сходили, як квіти.
Я подумки вдихаю запах трав,
І вітра в полі піснеспіви.
Там, де удома я спокійно спав,
Й краї мої від бід би захистили.
Що за магічна сила вкладена у вас?
Чого до вас я тягнусь, мов до сонця квіти?
Усе моє там, душі вогник, що не згас.
Він буде завше в серці моїм тліти.
Верніть мене туди, хай біди оминуть.
Й враги країни мої, вмиються хай кров'ю!
Я хочу помовчати і побуть,
В душі один, з далекою любов'ю...
