Джерело
Я до тебе давно вже любов'ю хворію,
Як тебе розлюбити - не знаю й не вмію,
Як тебе я не бачу - здається, живу,
А як бачу - здається, від щастя помру.
І одне я лиш - знаю: в серці б'є джерело,
Що Любов'ю зоветься, що Богом дано,
Що велика це сила - вона гріє й п'янить,
Вона водить Світила й примушує жить.
Я - щаслива! І хочу сказати це всім!
Я - щаслива! І щастя моє - саме в нім!
Я - щаслива! І цей благодатний вогонь
Я з любов'ю кладу і до ваших долонь.
Запаліть його в душах і в чистих серцях,
Його присмак залиште й на ваших устах.
Бо безцінний це скарб. Ви його бережіть,
І з Надією й Вірою завжди живіть.
***