Фантом
Зіграй на струнах мого серця
Оту мелодію "люблю",
Бо лиш коли чую воно б'ється
Й тримає іскорку вогню.
Відай опалі всі ті сльози
Я їх з'єднаю у водопад.
І ні на що вони не схожі
Та покохати — краща із порад.
Як захочеш вогників отих,
Що майоріють на нічному небі
То ще більш дістану чарівних
Ніж ті, які палають коло тебе.
Змалюю я тобі весну,
Щоб щодня картина оживала.
Та твою красу я не опишу
Для цього фарб завжди замало.
