Француженка
Нерівність дахів біс їй грець, тече за обрій, десь...
Сімнадцятий квартал. Париж... з мрій парасольки днесь.
Французька жінка, як з небес, серйозна, мила всеж,
Крізь ранок тьмяний поспіша, у мрій світи без меж.
Хто їй зустрінеться щораз вузьким провулком див,
Не здогадатися – всім справи – зичить мла...
Вона колишня хоч, та піддана російських злив,
Вона така ж москвичка, як була.
У тій, російської, бува, безладдя всіх кімнат,
А значить щось у почуттях напевно не віват...
Але легкі її слова, і хоч сповна не спить,
З "столичної" справ, голова, під ранок не болить.
Арбатських замальовок гру, згадавши, від коша...
Не дивлячись на настрій кепський, може й ні...
Вона, у справи, поринає з ладу слів вірша...
Вона чарівна ж бо, москвичка, й у борні...
Каштани негри продають, - до площі свят, шарм звик.
Бреде крізь лампочок салют безсніжний новий рік.
І парижани про своє замріяні, як є,
Різдво у США вдвох з подружкою... - пригадають, - зве...
Париж вино французьке, келихам дарує вмить
А їй Москва насниться ще й білим-біла .
Вона горілку п'є, як піддана російська, - смак...
Така ж сама москвичка, краща, як була.
Вона колишня, але піддана російська, так...
Вона така ж москвичка, як була.
