Господи, чи чуєш ти мене?
Господи, чи чуєш ти мене?
Чи бачиш ти крізь темряву наш біль?
Чи відчуваєш ти той відчай між смертей?
Чи спинеш ти величну Горе-тінь?
Бо я втрачаю віру день за днем.
У кожній новині безмежний страх та сльози.
Кожного дня "загинуло (стільки) дітей",
Кожної ночі лунають ті криваві грози.
Той тихий страх. Смерть ходить надто поруч.
Вона неначе зростом до небес.
І скільки бігти ще? Скільки тікати з дому?
Скільки ще буде тих кривавих мес?
Господи. Чи буду я ще вільна?
Чи буду я без люті, ярості та болю?
Чи буду я колись тиха та спокійна дивитися на те,
Як спить моя дитина?
