І більше не пахнуть підсніжники
«І більше не пахнуть підсніжники…
весна…
І більше не тепло від чаю…
весна…
І більше не чути кохаю…
брехня…
І ще один вірш
молитвою рядків
про світло,
відбите на вістрі ножа,
іскрою впалене в лихо…
Так тихо…
Померла зима,
а з нею і ще одна я…
Зітхання і втома
і вічне чекання…
Чи всім дано -пробачати?
Так сумно довкола,
мов крейдою мальовані
від себе тебе кола…»
автор:
Тіна Карабанович
