Інколи дороги мені мало…
Інколи дороги мені мало.
В ніч, коли стемніло й прохолодно
Вкрию твоє тіло простирадлом,
Дихатиму в такт нічних мелодій.
Хочеться летіти цілу вічність,
І кохати зорі, що нам сяють.
Сотні пролітаючих автівок
Так спішать, бо вдома їх чекають.
Я чекаю, щоб ти доторкнувся,
Та від цього виникне пожежа.
Спокій перетвориться в неспокій
Холод перетвориться на спеку.
Розіллється чашка з теплим чаєм,
Добіжить від живота до серця.
Поглядом мене лишаєш вдоху,
І я знову нібито завмерла.
Хочеться летіти поза хмари,
Безкінечно. Назавжди. В безодню.
Інколи дороги мені мало.
В ніч, коли спокійно й прохолодно.
10.09.23 16:11
