Його Панна
і вона знову діставала меч
старанно зчищала іржу та минуле
заради життя до двобою на смерть
рушала, лиш тільки почувши - готова?
її не лякали ні біль, ні тортури
ні втрата всього, що так палко любила
відважно
завзято
на фортечнії мури
пекельний вогонь власним серцем гасила
вона не зверталась до Бога і неба
молитви наразі були недоречні
де Бог, а де люди? на небі, далеко
до пекла дорога завідомо легша
а меч завше поруч, руків'я мов рідне
хтозна, скільки буде ще битв переможних
хотілося б звісно - перепочити
та заради життя зупинятись не можна
світанок новий має бути і крапка
і в тому світанку вона і кохання
і в тому світанку вона не самотня
вона Його Мрія
вона Його Панна
