Із сталі хліб не печуть
По землі туман розтягнувся вдаль,
В полі міни принишкли і ждуть,
Тут взамін пшениці ростиме сталь,
А із сталі хліб не печуть.
Десь о п’ятій прокинеться селянин
Годувати свиню й курей.
А на місці хліву — лиш пару цеглин
Й уціліла рама дверей.
Він відбувся меншим, а міг життям,
Як багато, що були до.
Тут давно не дивуються вже смертям,
Тож і ти не дивуйся, ґаздо.
У повітрі пахне жасмин і смок,
Гул хрущів на ракетний глас,
Й найчастіша думка між всіх думок:
Щоб скінчилась війна у нас.
