К.Марло В.Шекспір Сонет 10
Чи є любов у тебе, чи нема,
Ти не соромишся... Завжди, раптово,
Лжа зачаровує, в безмежність тла
Своє промовисте вкладає слово.
До пекла кличе сірих та сліпих,
Ледь зупинитися не зможеш вчасно...
Ти, не будуй свій склеп із бід та пих,
Брехні що в світі проростає рясно.
Думок вага чекає кращих змін,
Чи буде зиск від їхньої блакиті...
Ненависті глибокої уклін
Брехливий ще й не бажаний у світі.
Не відмовляйся від нащадків мрій;
Дай спадкоємців кращих, вчасно... Дій.
