К.Марло В.Шекспір Сонет 112
Твоя любов дає клеймо біди
Скандали і вульгарні побрехеньки.
За світлом зірки справи, ти іди
До перемоги - пресвятої неньки.
Маскуєш гірше, те що є в мені,
Вже іншому даєш цвісти нещирим.
Усе ганебне, вдвічі на землі
Не зменшимо, щоб жити вічно... Сірим
Іду в безодню мислимих турбот
Шукаючи надію вищу ростом...
Напружую свій слух: почую от...
Гадюки слух мені потрібен просто.
Світ у тобі єдиній.., зрозумій, -
Не згубить смерть любові, світу мрій.
