К.Марло В.Шекспір Сонет 114
Душа, що коронована, в тобі
Чуму монархів знає, світу гами.
І лише очі бачать у юрбі
Всю правду, правду з кращими богами.
Те краще, що і херувимам в масть,
Нагадуючи найніжніші риси
І створюючи образ, що надасть
Світ в променях від сонця - світ актриси.
Не гаю часу, п'ю вино із слів,
Від задоволення скипаю... Краще
Мені за смаком все: в любові млів,
Благав, ти сварка, завжди будь ледаща.
Приносять лестощам отруту очі,
Крадуть любові мить у шатах ночі.
