К. Марло В. Шекспір Сонет 13
Належати собі, моя любов,
В цей світ йдемо ми зовсім не навіки,
Готуючись до вічності... В журбі,
Чи в радощі, знаходим часу ліки..
Погіршуєм і вигляд, і красу -
Оренда є оренда. Зайва в світі,
Бо забуття невтішне сам несу,
Як всі - від генів, смерті що й у квіті.
В занепаді не може бути млість,
Час хоч дбайливий, та все ж вкрай, обачний...
Він - гоноровий, так, поважний гість,
Не розгуби себе, бо час - невдячний...
Запам"ятай, коханим, батьком стань..,
Творцем нащадків, їх життя, бажань.
