К.Марло В.Шекспір Сонет 18
З літом, днем не зрівняти тебе.
Красивіша ти, легша, меліша...
Сонця небо, завжди голубе,
До лиця майже кожному в тиші.
Є всевидюче око, ти знай...
Золоте, що у хмарах зникає,
Чи в тумані цвіте, є розмай...
Приворотного зілля, як раю
Дивний вибір... З красою в тобі,
Ритми часу, як певна загроза...
Все старішає лиш у злобі,
Щастя доля добріше.., як роза.
Сонце дихає меж ворожбою -
Смерть невладна над добрим тобою.
