К.Марло В.Шекспір Сонет 32
Коли переживеш мене, той день
Що скнара смерть давно-давно обрала,
Мій прах... свою яскравість, знай, лишень,
У віршах не знайти... Старайся... Мало
В словах мистецтва мертвих почуттів,
Перу та часу допоможе сонце
Моїй любові. Все ж "перуки" гнів,
Є щастям всіх новел, джерельний конче.
Хай стрепенеться думка у душі
Від часу у любові що дозріла;
Плоди її ж бо кращі й у глуші
Чекають нових соків, вічність - мила.
Поети стануть кращими... Пізнай
Майстерність їх крізь мій прийдешній рай.
