К.Марло В.Шекспір Сонет 63
Настане час старіння, знаєм ми:
Все згубне до живого плине жваво:
Годинник хижий вічності - куми
Всіх смертними нас знає, наче слава.
Воліють зморшки юності, як грим,
Покрити схід та захід теж покриє...
Готуємось до кращого всі з цим...
В бажаннях кращі, де ж, скажи, святі є...
Непереможний час, чи має він
Нетлінної краси живої вади...
Мій юний друг, ми живемо без змін -
Дні старості нас гублять щастям зради.
Несе краса, це видно ще й в рядку,
Життя з сльозинкою не на медку.
