К. Марло В. Шекспір Сонет 80
Слабкий мій голос, бо пишу ім'я
Твоє, що найпрекасніше у світі.
Хвалу складає олівець, бо я
Все ж не сягаю слова що в зеніті.
В чарівності щось незбагнене є
Та безбережне, краще все у мові...
Вітрило горде звістку подає
Морському узбережжю... У любові
Мчить корабель прекрасного святий,
Мій човен, почуттями не здивує...
З підтримкою, яку даруєш ти
З гріхів околиці, що гарні всує.
Дев'ятий вал хули, вир, смерть свою
Прийму.., бо все ж тебе одну люблю.
