хочу зачинити
двері ув осінь
де човни думок
безсило тонуть
під ваготою
різких ароматів
згірклих трав
і засохлих квітів
спершу квіти
в'януть у серці
ті останні
що серпень
не встиг зітнути
золотим серпом
не тримаючись
за коріння дому
люди мовчать
все голосніше
під колискову
зів'ялого листя
