Хвилювання
Мене так хвилює твоя бентежність
І іноді хочеться знов написати
До біса дорожна та незалежність
Не маючи змоги поруч мовчати.
В розмовах хвилюють твої сині очі
В яких я розгублююся щоразу
І досі приходиш в обіймах ночі
За ширмою тіні палкого екстазу.
Знов душу бентежать богемні розваги
І ніжність така в некласичному змісті
Сумую за тою, що варта уваги
Й за тим, що було у горах і у місті.
