"Кобзар" Шевченко
Кобзар - ім"я, що дав Народ,
Не помиляючись ніколи.
Думки його не епізод,
А світ безмежний Бога школи.
Є Моринці, де кріпаком
Був.., присмак долі недолугий...
Жуковський, "Літній Сад". З оков
Рятують друзі?! Панства слуги
Кували в нетрях. Від снаги,
Знав радощі, життя етюди...
Мав слова біль, чужі борги.
Його сьогодні знають всюди:
"Борітеся - поборете..."... ж,
"...Обух сталить..." давно не пізно!
А панство, фенікс - птиця, меж
Не знає, на обличчя - різна.
За Україну незалежну -
Життя! Зневіри хижий код
Біду рабів шука безмежну.
Кобзар - ім"я, дає - Народ.