Когось все ж потрібно...
Когось все ж потрібно,
Щоб поплакати, не затуляючи очі.
Когось все ж потрібно,
Щоб він шептав на вушко: "Спокійної ночі".
Когось все ж потрібно,
Щоб мати опору й підтримку.
Когось все ж потрібно,
Щоб сміятись з ним хоч краплинку.
Когось все ж потрібно,
Щоб тендітно носити в своєму серці.
Когось все ж потрібно,
Щоб бути найщасливішою, а не тільки в люстерці.
