Колискова
Баю-бай, спи, засинай
В цьому погребальному холоді
Який тоне у расплавленному золоті
Спробуй пробудження піймай
Порахуй як стрибають овечки
Які стрімко падають у молотильню
Перетворюючись у м’ясну давильню
Що похитують криваві хвилечки
Порахуй на небі зірки
Витри з щок краплі крові
Поправ залізні окови
Та закрий свої віки
Важкі, втомлені
Уявляй підводне місто
Що освячують урочисто
Ніжні, золотисті промені
Привидів забутих створінь
Вартові втраченої Атлантиди
Вже забули де їх могили
У цій повені плетінь
Серед забутих божеств
Які просто загубились
У власній могутності розчинились
Так знову і не почувши молитв
У цьому місті-привиді
У цій непорочній колисці
Де шепочуть вітрерці
Як він потонув у воді
Заховай тіло під ковдру
І не слухай вітра голос
Він зараз відчуває голод
І несе за собою чорну хмару
Яка забере у глибини
Де видно химерні контури
Там уже чекають монстри
Які бажають вирватись звідти
І забрати тебе туди
Порахуй до ста, зажмурь очі
Не блукай сред ночі
Від них не втекти нікуди
