Комар, що на ганку у нас спав…
От у нас і дивина:
Зранку стріли комара,
Що на ганку, мов той слон,
Споглядав десятий сон.
Ви, мабуть, не вірите у це.
Та скажу, що це іще не все.
Той комар, мав у домі нашім
Безліч справ.
Не давав ловити гав
Ні батькам, ні гракам,
Ні малесеньким котам.
Завжди-завжди був на поготові
Ради того,
Щоб вкусить когось за ногу,
Руку або ніс.
Ну, і хто його у хату
Нашу вніс?
Тепер чухається в мене дуже ніс
Й чується страшенний в вусі свист.
Ж-ж-ж – кричить щосили
Комарина вся родина.
Не дають ні спать, ні їсти,
Ні на стільчик не присісти.
Не здолати комара,
Вже зітхає вся сім’я.
Змучив нас комар нівроку.
Мучив-мучив
Вже пів року.
Аж, якось я здогадався,
Треба, щоби він загрався,
І на ганок так пробрався.
Але якось двері відчинив я
ненароком
І комар пробравсь туди
з підскоком.
А тепер:
Ні туди і ні сюди.
Він на ганку, ми – в кімнаті
Вигнали його із хати
Й тепер можемо спокійно спати.
