Краса
Вже якось журливо всміхаються квіти,
Й до землі матусі нахиляють віти.
Їм на плечі осінь кожушок кидає,
Холодів й морозів природа чекає.
Щоб не змерзли ніжки й туфельки одіти,
Як на бал осінній зберуться всі квіти.
Щоб краса дівоча їхня не зів’яла,
І в порі у кожній, щоб цвіла й буяла.
***
