Краще – прощання
Так хочеться зникнути
Ароматом розтворитись,
В себе поникнути,
Десь в хмарах заритись
Та біль і страждання
Вибір чекають такий,
Адже прощання
На смак сам такий
Влітаєте подихом вітру
У моє незвичне життя
А видрете ви з нього тугу
Терновим квітом каяття
Та краще нехай те прощання
Хоч тиждень болить,
Аніж ваше чекання
Половину життя мозолить.
