Крок
Ти зажадав, щоби усе так як колись було.
Тоді чому ж тебе до мене так тягло?
Чому не втримався й зробив цей звабний крок?
Чи, може, ти хотів заглянути у таїну жінок?
Все сталося – ти пережив і зрозумів,
І виявилось, що від мене ти нічого не хотів.
Та на нічному небі ти розгледів безліч чарівних зірок,
А я була тобі потрібна, щоб засвоїти життя урок.
Для тебе просто все і винних тут нема,
Ти лиш розкинув карти – і я у гру пішла сама,
Лиш невідомо, хто з нас виграв, хто програв.
Одне лиш знаю: я покохала, а болю ти мені завдав.
***
