Кров - любов
Я напишу цей вірш і вмию руки,
Але ця кров нікуди не стече.
Вона як течія, яка проходить через все,
Що в мене є.
Я можу відпустити, але зі мною це назавжди.
Мозок забуде - серце нагадає знов.
Можливо, краще вже пробачити і полюбити,
Бо все, що є насправді – це любов.
