Культ
зі слів створено мене.
на словах я живу, за словами помираю.
все видиме і невидиме – так, правильно, – слова.
нічого вічного нема під сонцем, окрім слова.
і якщо якось станеться, що не буде кому його промовити,
то воно створить пам’ять і лишиться в ній.
і навіть якщо нíкому буде пригадати його,
все одно воно не пропаде.
і хто я, щоби говорити, що замовкаю?
