латку до латки
хрустить іржею старий маяк
давно не сяє свій світлий знак
піду у ніч до зірок питать
де варто вкотре мені звертать
в мільйонах кроків циганських літ
я більше ніж маю зносила чобіт
змінила сотні чужих імен
в смішних шатрах не своїх племен
любила щиро, до плям крові
створіння добрі, створіння злі
топила винами всіх сортів
під хриплі крики важких гуртів
блукала-гадала втрачала слід
ходила прямо, ходила в обхід
дороги крутило у сім боків
у дикі землі лякать круків
триматись якось, за крихти з рук
потрошки вчитись розумних штук
і штопать, і шити одну по одній
латку до латки
собі самій
25.04.2024
