“Людина вийшла у безмежне море”
Людина вийшла у безмежне море
із приладом наївного рибалки,
щоб привид щастя, вимріяний змалку,
ловити так, як ловлять альбакора.
Щоб уловити те, що невловиме,
якої віри треба і любові!
Чи знаєш хоч, завзятий риболове,
своєї жертви вигляд або вимір?
Чи не женешся за китом із казки,
щоб власний зміст в стару вложити раму?
Чи всім Агабову потрібно драму
зіграти знов до повної поразки?
Ах, не радій, як клюнуло нарешті,
як в гордому змаганні переміг ти:
з уловом нікуди тобі побігти,
додому добичі не забереш ти,
не донесеш до побережжя Лети.
Хіба, як доля щедра і ласкава,
тоді повернешся у рідну гавань
з обгризеним акулами скелетом.
1962
