лягли птахи на березі рудому
лягли птахи на березі рудому
іржаві ребра випростали в небо
русалки в золоті убрані стебла
пожовкле листя вимітають з дому
он каламуть в лазурну хвилю стука
то бог підводний ходить в очеретах
оближе пальці гілкою подерті -
і пустить по воді червоний човник
ця осінь осінь вимите обличчя
скляної пустки і стрункого диму
дзвенить у чаші бездоганно синя
над мокрим світом дивна і магічна
усе пливе до зір і перед зором
у жовті хмари як у жовті дюни
і гілля позаламує у руни
над озером як оком неозорим
