Любов, ІІ
Про любов як увʼязнення кажуть — одне з довічних,
і тому я кидався в жаху від одних до інших,
про любов як історію кажуть — одна з найкращих,
але я розсудив по собі і любив пропащих.
Про любов не говорять уголос — совєтський спадок,
симулякрів — сповна, а про справжню — ніяких згадок.
Про-любов — можна сміло іти в політичні рухи,
підіймаєш плакат, щоб хоч чимось зайняти руки.
Про любов щось сказати більш складно, ніж неможливо,
міг би вжити всю греку, та сенсу з такого вживу...
Не наплутай φιλία і Έρω*, а все поза цим не важливо,
ну і ще не ходити — як греки писали — наліво.
Про Аґапе і зовсім мовчи, бо засадять в дурку,
замість ніжних плечей будеш дряпати штукатурку.
Не зарадить й дослідження тої любові всебічне,
бо у неї багато облич, а імен ще більше.
Парадокс, скільки душ та любов вже у ґрунт зарила,
та вона ж, наче спонсор війни™, надає нам крила
і заманює ближче і ближче до сонця жару,
а тому дефінують любов як і дар, і кару.
жовтень 2023
* Філія і Ерос
