Мантра
Неначе шукаєш в прийдешнім надіі проміння.
Вважаєш
Що душам дарує хтось світле спасіння.
Бажаєш
Зібрати до купи всі страчені долі з насінням.
Не знаєш
Законів найвищої Божої волі.
Не знаєш прозріння.
Рятуй себе сам, рабе власного болю, бо ти є
Творіння
Що здатне отримати шанс, хоч мізерний
до воскресіння.
Та тільки надію свою не латай, не плекай, а карай
До коріння.
Бо там де надія, там – руки до неба, не буде від того
спасіння.
Бо руки не в небо, а в землю і діло, щоб зріло лиш щире
Пахтіння
Із хаосу вод повстане краса, як було за часів
сотворіння,
Безсмертний нектар,
алхімічне
космічне
правічне
цвітіння
Проллє на пригнічений дух.
І зцілить тебе.
І всі твої покоління.
