Мене вбивала твоя любов,
Мене вбивала твоя любов,
Але у той час вона ж лікувала.
Ти не згадаєш проте я знаю те ,
Що вона мене і окриляла .
Вона дарували ноти надії,
Ноти надії, на счастье, життя.
Але ти розбила мої всі надії,
Об дурну спокусу і гарне життя.
Гарне життя із річками спокуси,
Морями пляшок і жінками без душ.
Ти же обрала дурне то нічтожество,
Я же любив красоту людських душ.
Хоч ти й дурне проте досі кохаю,
Але чи впущу я до сердце свого...
Я без тебя, як бачиш не літаю,
Ти без меня лише льеш дурну кров.
Що з нами буде ,це богу відомо,
Я лиш дивлюся у очі твої .
Знаешь улюблена , моя ти Тоня ,
Більше не бачу я там вогні...
