Мені б кудись в епоху Ренесансу
Мені б кудись… в епоху Ренесансу
промчати крізь віки хоча б на день,
десь у Венеції чи давньому Провансі
зачитуватись «Книгою пісень»;
вклонитися картинам Рафаеля –
зображенню Мадонни з немовлям,
прогнати сон піснями менестреля
про лицарів і їх прекрасних дам;
вечірніми алеями Шамбору
під чарівливо-кволий клавесин
в шовковій сукні увійти до двору
із грацією ранньої весни.
Мені б колись в епоху Ренесансу,
отак на день, отак собі, як є.
О мрії-сни… Життя таких-бо шансів
ніколи і нікому не дає.
