Мить спокою
Мить спокою і - промені в гіллях,
нехай ця мить триває якнайдовше.
Вхолола вже від осені земля,
дрімає загадковий брід Протовче...
Гуляє Хортицею листопад,
скидає листя і дуби гойдає.
Немає жовтню вороття назад,
поволі швидкоплинний час спливає.
Невдовзі перший сніг впаде
на ковили сухої простирадло.
Сховалось в хмари сонечко бліде,
і вітер сновигає безпорадно.
