Мрія
Розлита музика
Та вино в кришталь…
Вечора вуаль
І нічого не жаль:
Ні світу, ні сонця,
Навіть неба.
П’янка спокуса-
Ось що нам треба…
Ми віддані короні
І царству вічної свободи.
Це життя невіданої досі вроди.
Довкола нас і тіні
І примари,
Та на нас не діють їхні чари.
Бо є щось вище за вино
І шати-
Те чого смертним немати-
Бо мрію потрібно упіймати,
Вірити і не втрачати…
Бал монстрів,
Просто танцювати…
Зняти маску лиш на мить,
А музика вона
Підступно нас манить-
Роздягає всі чуття,
Оголена душа…
автор:
Тіна Карабанович
