на мене всі дивляться
на мене всі дивляться, коли одна, у натовпі,
коли сміюся, плачу, направляють на мене лампами, лапами
стискають мою душу, лякають, я
стою, непорушно мушу,
і далі
тропами плутаю, туманим лісом, зводжу до низу, пронизую.
ховаюсь, криюсь, ловлю їх очі,
шукаю свій довгожданий спо́чин, хочу
лежати довго, мов бурштин, та я
самотньо іду попід тином, стину, стискаю зітканий сатин.
залажу у вир, виходжу, виложую на стіні слово "можу".
ґратами падаю, роздягнена, помітна,
ховаю вади непримітними прозорими нитками.
сьогодні, завтра, завжди, всі слідкують за мною охоче
коли одна стою я плачу, дивляться, вирячують очі.
