На смерть Василя Стуса
Не перебільшуйте важливості поетів!
В Америці, наприклад, хто їх знає?
Малий школяр назве вам президента,
зірок екрану, славних бейсболістів —
чи знає він поета хоч одного?
Пізніше, може, юним гімназистом
у школі прочитає про Шекспіра
і, може, вивчить на завдання вірш…
Якщо він технік, медик чи правник,
то і пізніше, в університеті,
поезія йому таки чужа.
Не кожен адвокат, чи лікар знає,
чому міст Вітмена на Делавері-річці
у небо виріс із листків трави…
Не перебільшуйте важливості поетів!
І парадокс: стоїть потужна сила,
що запускає кораблі у космос,
що дулами ракет континентальних
лякає мирний люд на святі миру —
імперія від заходу до сходу
з форпостами на всіх кінцях землі —
і раптом: паніка, істерика, терор,
бо появились десь ліричні вірші,
що їх читає жменька могікан:
давай стріляти горобців з гармати!
Електронічну зброю — на поетів!
В концтабір їх! На клапті дерти вірші!
(— Стара традиція Шевченкових часів … —)
Яка ж непевна влади ця держава,
що так боїться простих палімпсестів.
1985
