на снігу
на снігу ми зробили янголів
в мого крила - опущені вниз
а в твого - підлітали угору
ти лежав
і казав - дивись
які зорі над нами - яблука
хоч торкнися
хоч сам бери
а їх сяєво ховай за пазуху
наїдайся огнем живим
і назавтра як ми роз'їдемось
по злиденним своїм кутам
ти у натовпі десь засвітишся -
будуть повні іскрин уста
і хитнуться мости як промені
і напнеться од соку лід -
то із нас повиходять повені
моя - на захід
твоя - на схід
буде видко по ним вертатися
до траншей де лежить в снігу
пара янголів з темним абрисом
й позолотою в кутиках губ
